Вчителям


Поради учителям щодо особистісно зорієнтованого підходу у навчанні

Особистісно зорієнтований підхід у навчанні грунтується на сприйнятті індивідуальності, самоцінності дитини як носія суб’єктивного досвіду, який складається у неї з перших днів життя. Учень має право на особистісний шлях розвитку та вибір засобів навчальної діяльності в межах її завдань.

  • Учитель, ставлячись до учня як до особистості, дає йому змогу саморозвиватися й самореалізовуватися, враховує його можливості, особливості, здібності. Взаємодія між вчителем та учнем має будуватися на основі єдності позицій, бажань, а не вимушеного спілкування.
  • Найголовніше завдання вчителя: максимально активізувати внутрішні ресурси своїх вихованців, щоб вони самі могли успішно впоратися з різноманітними навчальними, а в подальшому – виробничими проблемами. Дітей слід навчити на оптимальному рівні виявляти свій  інтелектуально-вольовий і моральний потенціал.
  • Особистість педагога – лише передумова виховання дитини. Трансляція його позитивних якостей відбувається лише тоді, коли він, встановлюючи зв’язки з дітьми, створює й збагачує їхній досвід емоційних переживань.
  • Якщо вчитель ставитиметься до учня без справжнього інтересу і поваги, у того не буде жодних підстав сприймати себе як особистість.
  • Щоб зрозуміти учня, його думки, почуття, вчинки, треба брати емоційну участь у стосунках з ним, навчитися відчувати до нього постійний інтерес. Позиція безпристрасного арбітра згубна для справи.
  • Такому вчителю, форми і способи діяльності якого статичні, не змінюються від уроку до уроку, від року до року, сьогодні нічого робити в класі.
  • Якщо учень не сприймає ваших дій (способів впливу) щодо нього, то це означає лише одне: ці дії не відповідають його особистісним особливостям.
  • Якщо вам потрібно висловити зауваження учневі, то зробити це слід дружелюбно і з повагою до нього. Ваше несхвалення його поведінки в певній ситуації втратить негативний ефект.
  • Якщо виник конфлікт з учнем, не шукайте способів будь-що утвердити свою правоту. Спробуйте знайти взаємоприйнятні шляхи його розв’язання.
  • У багатьох своїх учнях учитель вбачає однодумців і спільників. Досягти професійного успіху вчитель може, лише узгоджуючи свої дії з ними.

Техніки позитивного звертання до учнів, що гармонізують соціокультурний простір

Техніка „Я висловлювання”  (до класу і до окремого учня)

  • Я хотіла б щоб ви (опанували, навчились, засвоїли) допоможіть мені, будь ласка, (зробіть, прочитайте, напишіть, виконайте) …

Техніка надихання (до класу)

  • Я хочу вас навчити … Це не просте завдання, але я вірю, що кожен з вас опанує цей
    (… спосіб) і ви успішно справитесь з цим завданням. (до учня)
  • Я ( знаю, відчуваю, бачу, вірю), що ти справишся з цим завданням і в тебе все вийде, зосередься і постарайся..
  • Я вірю, що ти знайдеш в собі сили виконати це завдання.

Техніка схвалення (до класу)

  • Я така задоволена, що ми всі сьогодні так дружно і злагоджено попрацювали
  • Мені приємно про це сказати, що сьогоднішню тему ви так уважно слухали і тому так добре засвоїли. (до учня)
  • Як добре, що ти повірив у свої сили і виконав це завдання.
  • Як чудово, що ти не зупинився перед труднощами, а подолав їх.

Техніка спонукання (до класу)

  • А зараз зосередьтеся, заспокойтеся і постарайтеся вловити основну думку. (до учня)
  • Зосередься, подумай і зверни увагу на ось цей пункт.

Комбінація технік надихання-схвалення.

  • Надихнути і схвалити як уже успішно зроблену справу. (до класу і до окремого учня)
  • Я (вірю, знаю, відчуваю), що ми зробимо цю аплікацію і всі попрацюємо дружно і злагоджено, кожен добре постарається.

Комбінація технік надихання спонукання

  • Я( відчуваю, знаю, вірю), що цю задачу зрозуміють всі, тільки зосередьтеся, уважно послухайте і ви всі зрозумієте.

Комбінація технік спонукання-схвалення (до класу і до окремого учня)

  • Зосередьтеся, подумайте і ви дасте відповідь на запитання, яке я зараз поставлю.
    Я впевнена, що ви добре попрацюєте, дасте чудові відповіді.